Оксана приїхала до Дніпра з Бахмуту Донецької області разом із родиною – чоловіком і двома синами. Зібрались та поїхали в перші місяці війни – на початку квітня 2022 року, коли з міста ще можна було виїхати власним транспортом. Але поряд скрізь вже відчувалась війна, було дуже неспокійно. Проїхавши через безліч блокпостів та місць, де було небезпечно, попрямували до шелтера в Дніпрі, оселитися там порадила знайома, з якою подружжя радилося перед виїздом.

До війни Оксана 10 років пропрацювала на фармацевтичній фабриці, а її чоловік мав декілька професій – був таксистом, будував дороги. Тут у неї інколи бувають підробітки, але більше часу доводиться приділяти догляду за дітьми, а чоловік в Дніпрі майже одразу влаштувався на роботу, працює на будівництві та в охороні.

В Бахмуті родина мешкала в приватному будинку. Спочатку звикнути до нових умов було складно, але за рік у шелтері вже адаптувались до іншого життя – поряд з багатьма людьми. Звичайно, хотілося б мати кращі умови – зробити ремонт в кімнаті, де вони мешкають, повністю відремонтувати будівлю шелтера. Але родина сподівається, що все це попереду. Ці люди бачать зміни, які вже відбулися в центрі для переселенців «Добро на Амурі» за час його існування, і вирішили залишитися на довгий час саме тут. Бо повертатись їм нікуди – в Бахмуті вже рік йдуть бойові дії, рідне місто повністю зруйноване.